АТЕЇЗМ — ЕТИМОЛОГІЯ
атеї́зм
запозичення, очевидно, з французької мови;
фр. athéisme є суфіксальним похідним від athée «безбожний, безбожник», що являє собою переоформлення гр. ἄϑεος «безбожник; той, що не вірить у бога», утвореного з частки ἀ- «не-» і ϑεός «бог; божественний», не цілком ясного, можливо, спорідненого з вірм. di-k‘ «боги», лат. fērіае «святкові дні»;
р. атеи́зм, бр. атэі́зм, п. вл. ateizm, ч. ateismus, слц. ateizmus, болг. атеи́зъм, м. атеи́зам, схв. атеùзам, слн. ateízem;
Фонетичні та словотвірні варіанти
атеизмъ
атеиста
(XVI ст.)
атеї́ст
атеїсти́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| атэі́зм | білоруська |
| атеи́зъм | болгарська |
| ateizm | верхньолужицька |
| di-k' «боги» | вірменська |
| ἄϑεος «безбожник; той, що не вірить у бога» | грецька |
| fērіае «святкові дні» | латинська |
| атеи́зам | македонська |
| ateizm | польська |
| атеи́зм | російська |
| атеùзам | сербохорватська |
| ateizmus | словацька |
| ateízem | словенська |
| athéisme є суфіксальним похідним від athée «безбожний, безбожник» | французька |
| ateismus | чеська |
| ἀ- «не-» | ? |
| ϑεός «бог; божественний» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України