АСТРОНОМІЧНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
астроно́мія
через давньоруську й старослов’янську, пізніше через польську й латинську мови запозичено з грецької;
гр. ἀστρονομία складається з основ іменників ἄστρον «зірка» і νόμος «закон»;
р. болг. астроно́мия, бр. астрано́мія, др. астрономия, п. astronomia, ч. astronomie, слц. astronómia, вл. нл. astronomija, м. астрономија, схв. астронòмија, слн. astronomíja, стсл. астрономига;
Фонетичні та словотвірні варіанти
астроно́м
астрономі́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| астрано́мія | білоруська |
| астроно́мия | болгарська |
| astronomija | верхньолужицька |
| ἀστρονομία складається з основ іменників ἄστρον «зірка» | грецька |
| астрономия | давньоруська |
| астрономија | македонська |
| astronomija | нижньолужицька |
| astronomia | польська |
| астроно́мия | російська |
| астронòмија | сербохорватська |
| astronómia | словацька |
| astronomíja | словенська |
| астрономига | старослов’янська |
| astronomie | чеська |
| νόμος «закон» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України