АСТРОЛОГ — ЕТИМОЛОГІЯ
астроло́гія
гр. ἀστρολογία складається з основи іменника ἄστρον «зірка» і кінцевого компонента -λογια, пов’язаного з λόγος «слово, вчення»;
р. болг. астроло́гия, бр. астрало́гія, др. астрология, астрологъ, п. astrologia, ч. astrologie, слц. astrológia, вл. astrologija, м. астрологија, схв. астролòгија, слн. astrologíja, стсл. астрологига запозичено з грецької мови через старослов’янську й давньоруську;
Фонетичні та словотвірні варіанти
астро́лог
астрологі́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| астрало́гія | білоруська |
| астроло́гия | болгарська |
| astrologija | верхньолужицька |
| астрология | давньоруська |
| астрологија | македонська |
| astrologia | польська |
| астроло́гия | російська |
| астролòгија | сербохорватська |
| astrológia | словацька |
| astrologíja | словенська |
| астрологига запозичено з грецької мови через старослов'янську й давньоруську | старослов’янська |
| астрологъ | українська |
| astrologie | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України