АСПІРАНТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

аспіра́нт

запозичення з французької мови;
фр. aspirant «кандидат» походить від лат. aspīrāns «який чогось домагається», пов’язаного з aspīrāre «дихати, прагнути, бажати», яке складається з префікса a(d)- «до-, при-» і дієслова spīro «дихаю», спорідненого з дінд. picchorā «свисток, флейта», свн. vīsen, vīsten «дути», норв. [fisa] «дути», псл. piskati, укр. пища́ти;
р. болг. м. аспира́нт, бр. аспіра́нт, п. ч. вл. aspirant, слц. ašpirant, схв. аспùрант, слн. aspiránt;
Фонетичні та словотвірні варіанти

аспіранту́ра
Етимологічні відповідники

Слово Мова
аспіра́нт білоруська
аспира́нт болгарська
aspirant верхньолужицька
picchorā «свисток, флейта» давньоіндійська
aspīrāns «який чогось домагається» латинська
аспира́нт македонська
fisa «дути» норвезька
aspirant польська
piskati праслов’янська
аспира́нт російська
аспùрант сербохорватська
vīsen середньоверхньнімецька
ašpirant словацька
aspiránt словенська
пища́ти українська
aspirant «кандидат» французька
aspirant чеська
aspīrāre «дихати, прагнути, бажати» ?
a(d)- «до-, при-» ?
spīro «дихаю» ?
vīsten «дути» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України