АСПІРАНТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
аспіра́нт
запозичення з французької мови;
фр. aspirant «кандидат» походить від лат. aspīrāns «який чогось домагається», пов’язаного з aspīrāre «дихати, прагнути, бажати», яке складається з префікса a(d)- «до-, при-» і дієслова spīro «дихаю», спорідненого з дінд. picchorā «свисток, флейта», свн. vīsen, vīsten «дути», норв. [fisa] «дути», псл. piskati, укр. пища́ти;
р. болг. м. аспира́нт, бр. аспіра́нт, п. ч. вл. aspirant, слц. ašpirant, схв. аспùрант, слн. aspiránt;
Фонетичні та словотвірні варіанти
аспіранту́ра
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| аспіра́нт | білоруська |
| аспира́нт | болгарська |
| aspirant | верхньолужицька |
| picchorā «свисток, флейта» | давньоіндійська |
| aspīrāns «який чогось домагається» | латинська |
| аспира́нт | македонська |
| fisa «дути» | норвезька |
| aspirant | польська |
| piskati | праслов’янська |
| аспира́нт | російська |
| аспùрант | сербохорватська |
| vīsen | середньоверхньнімецька |
| ašpirant | словацька |
| aspiránt | словенська |
| пища́ти | українська |
| aspirant «кандидат» | французька |
| aspirant | чеська |
| aspīrāre «дихати, прагнути, бажати» | ? |
| a(d)- «до-, при-» | ? |
| spīro «дихаю» | ? |
| vīsten «дути» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України