АСИСТУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
асисте́нт
запозичено з німецької мови через польську;
нім. Assistént походить від лат. assistēns, -entis «той, що стоїть поруч», активного дієприкметника від дієслова assisto «стою поруч, допомагаю», що складається з префікса ad- (›as-) «до-, при-» і дієслова sisto, редуплікативної форми до sto «стою», спорідненого з псл. stojǫ, укр. стою́;
р. ассисте́нт, бр. асістэ́нт, п. asystent, ч. слц. вл. нл. asistent, болг. м. асисте́нт, схв. асùстент, слн. asistènt;
Фонетичні та словотвірні варіанти
асистува́ти
ассистентъ
(XVIII ст.)
ассистенція
(XVII ст.)
ассистовати
(XVII ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| асістэ́нт | білоруська |
| асисте́нт | болгарська |
| asistent | верхньолужицька |
| assistēns | латинська |
| асисте́нт | македонська |
| asistent | нижньолужицька |
| Assistént | німецька |
| asystent | польська |
| stojǫ | праслов’янська |
| ассисте́нт | російська |
| асùстент | сербохорватська |
| asistent | словацька |
| asistènt | словенська |
| стою́ | українська |
| asistent | чеська |
| -entis «той, що стоїть поруч» | ? |
| assisto «стою поруч, допомагаю» | ? |
| ad- «до-, при-» (›as-) | ? |
| sto «стою» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України