АСИМІЛЮВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
асиміля́ція
запозичено з німецької мови через посередництво російської і польської;
нім. Assimilatión, assimilíeren походить від фр. assimilation, assimiler, які зводяться до лат. assimilātio «уподібнення», assimilo «уподібнюю», утворених з префікса ad- (›as-) «до-, при-» і основи прикметника similis «схожий, подібний», спорідненого з дінд. samáḥ «рівний, той самий», псл. samъ, укр. сам;
р. ассимиля́ция, бр. асіміля́цыя, п. asymilacja, ч. asimilace, слц. asimilácia, вл. asimilacija, болг. асимила́ция, м. схв. асимила́ција, слн. asimilácija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
асимілюва́ти
асиміляти́вний
асиміля́тор
асиміля́торство
асиміляці́йний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| асіміля́цыя | білоруська |
| асимила́ция | болгарська |
| asimilacija | верхньолужицька |
| samáḥ «рівний, той самий» | давньоіндійська |
| assimilātio «уподібнення» | латинська |
| асимила́ција | македонська |
| Assimilatión | німецька |
| asymilacja | польська |
| samъ | праслов’янська |
| ассимиля́ция | російська |
| асимила́ција | сербохорватська |
| asimilácia | словацька |
| asimilácija | словенська |
| сам | українська |
| assimilation | французька |
| asimilace | чеська |
| assimiler | ? |
| assimilo «уподібнюю» | ? |
| ad- «до-, при-» (›as-) | ? |
| similis «схожий, подібний» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України