АРІОЗО — ЕТИМОЛОГІЯ
а́рія
запозичення з італійської мови;
іт. ária «пісня; мелодія» пов’язане з ária «повітря», яке походить від форми знах. в. одн. āera латинського āēr «повітря; імла, туман», запозиченого з грецької мови (гр. ἀήρ), або від прикметника жін. р. лат. āeria «повітряна», похідного від āēr «повітря»;
менш переконливе виведення (Holub–Lyer 84) іт. ária від лат. ārea «площа»;
р. болг. а́рия, бр. а́рыя, п. aria, ч. árie, слц. ária, вл. arija, м. apuja, схв. ȃрија, apuja, слн. árija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
аріо́зо
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| а́рыя | білоруська |
| а́рия | болгарська |
| arija | верхньолужицька |
| ária «пісня; мелодія» | італійська |
| ária | італійська |
| āeria «повітряна» | латинська |
| ārea «площа» | латинська |
| apuja | македонська |
| aria | польська |
| āeria «повітряна» | російська |
| а́рия | російська |
| ȃрија | сербохорватська |
| ária | словацька |
| árija | словенська |
| apuja | українська |
| árie | чеська |
| ária «повітря» | ? |
| āera латинського āēr «повітря; імла, туман» | ? |
| āera латинського āēr «повітря; імла, туман» | ? |
| āera латинського āēr «повітря; імла, туман» | ? |
| āeria «повітряна» | ? |
| āēr «повітря» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України