АРІЙСЬКОЮ — ЕТИМОЛОГІЯ

арі́єць

запозичення з німецької мови;
нім. Árier «арієць», árisch «арійський» походять від індоіранського arya- (пор. дінд. ārya- «вільний, шановний, величний; арієць», ав. аігуа- «арієць», згодом – назва індоєвропейського (індоіранського) населення Індії й Ірану на противагу «кольоровим» аборигенам);
дінд. ārya- пов’язане з aryá«той, що неухильно прагне, відданий (тут релігії індоіранців, на противагу чужинцям)», похідним від дієслова аr«приводити в рух; рухатися, іти, прямувати, досягати» (ṛ-ccháti «досягає»), спорідненого з гр. ἔρ-χο-μαι(‹*ἐρ-σκο-μαι) «приходжу»;
зближення з гр. ἄριστος «найкращий» (Kluge–Mitzka ЗО) сумнівне;
р. болг. ари́ец, бр. ары́ец, п. aryjczyk, ч. слц. Áriес, вл. Arij, схв. Арија́нац, Ȃријевац, слн. árijec;
Фонетичні та словотвірні варіанти

арі́йський
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ары́ец білоруська
ари́ец болгарська
Arij верхньолужицька
ἔρ-χο-μαι «приходжу» (‹*ἐρ-σκο-μαι) грецька
ἄριστος «найкращий» грецька
ārya- пов'язане з aryá «той, що неухильно прагне, відданий (тут релігії індоіранців, на противагу чужинцям)» давньоіндійська
Árier «арієць» німецька
aryjczyk польська
ари́ец російська
Арија́нац сербохорватська
Áriес словацька
árijec словенська
Ȃријевац українська
Áriес чеська
противагу «кольоровим» (пор. дінд. ārya- «вільний, шановний, величний; арієць», ав. аігуа- «арієць», згодом -- назва індоєвропейського (індоіранського) ?
аr «приводити в рух; рухатися, іти, прямувати, досягати» (ṛ-ccháti «досягає») ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України