АРІЙСЬКА — ЕТИМОЛОГІЯ
арі́єць
запозичення з німецької мови;
нім. Árier «арієць», árisch «арійський» походять від індоіранського arya- (пор. дінд. ārya- «вільний, шановний, величний; арієць», ав. аігуа- «арієць», згодом – назва індоєвропейського (індоіранського) населення Індії й Ірану на противагу «кольоровим» аборигенам);
дінд. ārya- пов’язане з aryá«той, що неухильно прагне, відданий (тут релігії індоіранців, на противагу чужинцям)», похідним від дієслова аr«приводити в рух; рухатися, іти, прямувати, досягати» (ṛ-ccháti «досягає»), спорідненого з гр. ἔρ-χο-μαι(‹*ἐρ-σκο-μαι) «приходжу»;
зближення з гр. ἄριστος «найкращий» (Kluge–Mitzka ЗО) сумнівне;
р. болг. ари́ец, бр. ары́ец, п. aryjczyk, ч. слц. Áriес, вл. Arij, схв. Арија́нац, Ȃријевац, слн. árijec;
Фонетичні та словотвірні варіанти
арі́йський
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ары́ец | білоруська |
ари́ец | болгарська |
Arij | верхньолужицька |
ἔρ-χο-μαι «приходжу» (‹*ἐρ-σκο-μαι) | грецька |
ἄριστος «найкращий» | грецька |
ārya- пов'язане з aryá «той, що неухильно прагне, відданий (тут релігії індоіранців, на противагу чужинцям)» | давньоіндійська |
Árier «арієць» | німецька |
aryjczyk | польська |
ари́ец | російська |
Арија́нац | сербохорватська |
Áriес | словацька |
árijec | словенська |
Ȃријевац | українська |
Áriес | чеська |
противагу «кольоровим» (пор. дінд. ārya- «вільний, шановний, величний; арієць», ав. аігуа- «арієць», згодом -- назва індоєвропейського (індоіранського) | ? |
аr «приводити в рух; рухатися, іти, прямувати, досягати» (ṛ-ccháti «досягає») | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України