АРШИНОМ — ЕТИМОЛОГІЯ

арши́н

запозичення з тюркських мов;
тур. arsın, [aršun], аз. тат. каз. узб. башк. аршын походить від перс. äräš «лікоть (міра довжини в 15–16 вершків)», що має зв’язок з дперс. arašnīš «тс.», спорідненим з гр. ὠλένη «лікоть», псл. *olkъtь, укр. лікоть;
р. болг. м. арши́н, бр. аршы́н, п. arszyn, ч. aršin, слц. слн. aršín, схв. àршин;
Фонетичні та словотвірні варіанти

аршинъ (XVI ст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
аршын азербайджанська
аршын башкирська
аршы́н білоруська
арши́н болгарська
ὠλένη «лікоть» грецька
arašnīš «тс.» давньоперська
аршын казахська
арши́н македонська
äräš «лікоть (міра довжини в 15--16 вершків)» перська
arszyn польська
*olkъtь праслов’янська
арши́н російська
àршин сербохорватська
aršín словацька
aršín словенська
аршын татарська
arsın турецька
аршын узбецька
лікоть українська
aršin чеська
aršun ?

архи́мник «шахрай, дурисвіт»

специфічно українське;
очевидно, результат народного переоформлення слова алхі́мік за аналогією до широко вживаних в українській мові іменників чол. р. на -ник;
початкове ар-, можливо, під впливом іменників типу а́ркуш, арти́ст, арши́н тощо або як наслідок наближення до слів з початковим компонентом архі-;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
на російська
алхі́мік ?
на ?
ар- ?
а́ркуш ?
арти́ст ?
арши́н ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України