АРХІТЕКТУРА — ЕТИМОЛОГІЯ
архіте́ктор
запозичення з середньолатинської мови;
слат. architector «творець, будівник» походить від гр. αρχιτέκτων «зодчий, будівник» (букв. «головний будівник»), що складається з ἀρχι- «головний, старший» і τέκτων «будівник, тесля», спорідненого з дінд. tákṣati «теше», псл. tesati, укр. теса́ти, те́сля;
укр. ст. др. архитектонъ, стсл. архитектонъ запозичено безпосередньо з грецької мови;
р. архите́ктор, бр. архітэ́ктар, др. архитектонъ, п. ч. слц. вл. architekt, болг. м. архите́кт, схв. apxùтект(а), слн. arhitékt, стсл. архитектонъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
архитектонъ
(XVI ст.)
архитекторъ
(XVIII ст.)
архіте́кг
архітектура
( 1627)
архітекту́ра
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
архітэ́ктар | білоруська |
архите́кт | болгарська |
architekt | верхньолужицька |
αρχιτέκτων «зодчий, будівник» (букв. «головний будівник») | грецька |
tákṣati «теше» | давньоіндійська |
архитектонъ | давньоруська |
архитектонъ | давньоруська |
архите́кт | македонська |
architekt | польська |
tesati | праслов’янська |
apxùтект (а) | сербохорватська |
architector «творець, будівник» | середньолатинська |
architekt | словацька |
arhitékt | словенська |
архитектонъ | старослов’янська |
теса́ти | українська |
архитектонъ | українська |
architekt | чеська |
ἀρχι- «головний, старший» | ? |
τέκτων «будівник, тесля» | ? |
те́сля | ? |
архитектонъ | ? |
архите́ктор | ? |
архитектонъ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України