АРХІРЕЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

архієре́й

запозичено через церковнослов’янську мову з грецької;
гр. ἀρχιερεύς букв. «первосвященик» утворене від іменника ἱερεύς «священик», похідного від ἱερός «священний, чудовий, сильний», спорідненого з дінд. iṣiráḥ «свіжий, сильний», за допомогою префікса ἀρχι-, пов’язаного з ἀρχαĩος «старший», ἀρχή «початок»;
р. болг. архиере́й, бр. архірэ́й, др. архиреи, архирѣи, архиереи, п. archijerej, archirej, ч. слц. archijerej, м. арxuepéj, схв. apxujèpēj, слн. arhieréj, стсл. архиєрєи, архиєрѣи, аръхиэреи;
Фонетичні та словотвірні варіанти

apxuєpeйcтвo (XVII ст.)
архиєрѣй (бл. 1350)
архире́й
архіре́й
Етимологічні відповідники

Слово Мова
архірэ́й білоруська
архиере́й болгарська
ἀρχιερεύς грецька
iṣiráḥ «свіжий, сильний» давньоіндійська
архиреи давньоруська
арxuepéj македонська
archijerej польська
archirej польська
архиере́й російська
apxujèpēj сербохорватська
archijerej словацька
arhieréj словенська
архиєрєи старослов’янська
архирѣи українська
архиереи українська
архиєрѣи українська
аръхиэреи українська
archijerej чеська
ἱερεύς «священик» ?
ἱερός «священний, чудовий, сильний» ?
ἀρχι- ?
ἀρχαĩος «старший» ?
ἀρχή «початок» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України