АРХИЕРЕЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичено через церковнослов’янську мову з грецької;

гр. ἀρχιερεύς букв. «первосвященик» утворене від іменника ἱερεύς «священик», похідного від ἱερός «священний, чудовий, сильний», спорідненого з дінд. iṣiráḥ «свіжий, сильний», за допомогою префікса ἀρχι-, пов’язаного з ἀρχαĩος «старший», ἀρχή «початок»;

р. болг. архиере́й, бр. архірэ́й, др. архиреи, архирѣи, архиереи, п. archijerej, archirej, ч. слц. archijerej, м. арxuepéj, схв. apxujèpēj, слн. arhieréj, стсл. архиєрєи, архиєрѣи, аръхиэреи;