АРХЕОЛОГ — ЕТИМОЛОГІЯ
археоло́гія
запозичено з німецької мови, мабуть, через російську;
нім. Archäologíe походить від гр. ἀρχαιολογία «наука про давнину», що є переосмисленням первісного ἀρχαιολογία «розповідь про давнину», утвореного від основ прикметника ἀρχαĩος «давній, споконвічний» та іменника λόγος «слово, розповідь»;
р. болг. археоло́гия, бр. археало́гія, n. archeologia, ч. archeologie, слц. archeológia, вл. archeologija, м. археологија, схв. археолòгија, слн. arheologíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
архео́лог
археологі́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| археало́гія | білоруська |
| археоло́гия | болгарська |
| archeologija | верхньолужицька |
| ἀρχαιολογία «наука про давнину» | грецька |
| археологија | македонська |
| Archäologíe | німецька |
| археоло́гия | російська |
| археолòгија | сербохорватська |
| archeológia | словацька |
| arheologíja | словенська |
| archeologie | чеська |
| ἀρχαιολογία «розповідь про давнину» | ? |
| ἀρχαĩος «давній, споконвічний» | ? |
| λόγος «слово, розповідь» | ? |
| archeologia | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України