АРТИСТИЧНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
арти́ст
запозичення з французької мови;
фр. artiste «артист» походить від слат. artista «освічений, магістр мистецтв», утвореного від ars (artis) «мистецтво» (пор. також фр. art «тс.»), спорідненого з свн. art «спосіб, манера», лит. artì «близько», дінд. ṛtíḥ «спосіб»;
р. болг. м. арти́ст, бр. арты́ст, n. artysta, ч. слц. artista, вл. artist, схв. àpmucm(a), слн. artíst;
Фонетичні та словотвірні варіанти
арти́зм
артисти́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| арты́ст | білоруська |
| арти́ст | болгарська |
| artist | верхньолужицька |
| ṛtíḥ «спосіб» | давньоіндійська |
| artì «близько» | литовська |
| арти́ст | македонська |
| арти́ст | російська |
| àpmucm (a) | сербохорватська |
| art «спосіб, манера» | середньоверхньнімецька |
| artista «освічений, магістр мистецтв» | середньолатинська |
| artista | словацька |
| artíst | словенська |
| artiste «артист» | французька |
| artista | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України