АРТЕМІЮ — ЕТИМОЛОГІЯ
Арте́м
через посередництво старослов’янської мови запозичено з грецької;
гр. Ἄρτεμης, Ἀρτέμίος утворене від прикметника ἀρτεμής «свіжий, бездоганно здоровий, неушкоджений», який не має загальноприйнятого етимологічного пояснення;
р. Арте́мий, Артём, бр. Арцём, болг. Арте́м, стсл. Артемии;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Артемій
(1398)
Арте́мій
Артемъ
«цѣлъ..., съвършенъ»
(1627)
Артю́х
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Арцём | білоруська |
Арте́м | болгарська |
Ἄρτεμης | грецька |
Арте́мий | російська |
Артемии | старослов’янська |
Артём | українська |
ἀρτεμής «свіжий, бездоганно здоровий, неушкоджений» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України