АРСЛАН — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичено в давньоруську мову з тюркських;

пор. тур. Alp Аrslan (ім’я сельджуцького хана), пов’язане із загальним ім’ям тур. arslan «лев», тат. арыслан, кирг. арстан, [арслан], чув. арăслан «тс.», що походять від ар. arslan «тс.»;

запозиченню могло сприяти те, що слово в тюркських мовах вживалося як позитивний епітет, коли йшлося про багатиря, героя;

звукову форму Русла́н, зближену з Русь, замість р. фольк. Ерусла́н уперше вжив Пушкін у поемі «Руслан и Людмила»;

р. Русла́н, фолькл. Ерусла́н, Русла́на, бр. Русла́н, Русла́на;