АРМІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
а́рмія
запозичено з німецької або французької мови, можливо, через польське посередництво;
нім. Armée «тс.», armieren «озброювати», фр. armé՛ «армія», armer «озброювати» походять від лат. arma «зброя», armāre «озброювати споряджати», спорідненого з лат. аrmus «верхня частина руки», псл. *ormo укр. раме́но, або з гр. ἄρμενος «з’єднаний, пригнаний», псл. јаrьmъ, укр. ярмо́;
поширена раніше форма армея замінена сучасним варіантом за аналогією до форм на -ія;
р. болг. а́рмия, бр. а́рмія, п. armia, вл. armeja, armija, м. армија, схв. àрмија слн. ármija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
армея
(1627)
армі́єць
армува́ти
«озброювати»
ва́рмія
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
а́рмія | білоруська |
а́рмия | болгарська |
armeja | верхньолужицька |
armija | верхньолужицька |
ἄρμενος «з’єднаний, пригнаний» | грецька |
arma «зброя» | латинська |
аrmus «верхня частина руки» | латинська |
армија | македонська |
Armée «тс.» | німецька |
armia | польська |
*ormo | праслов’янська |
јаrьmъ | праслов’янська |
а́рмия | російська |
àрмија | сербохорватська |
раме́но | українська |
ярмо́ | українська |
armé՛ «армія» | французька |
armieren «озброювати» | ? |
armer «озброювати» | ? |
armāre «озброювати споряджати» | ? |
або | ? |
армея | ? |
-ія | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України