АРМІЛА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
а́рмев «віл з червоними і білими смугами»
неясне;
можливо, давнє запозичення з східнороманських говорів;
пор. аром. armă «оздоба, прикраса», що походить від лат. arma «зброя», рум. arm «стегно задньої ноги», пов’язане з лат. armus «рука, лопатка, передня нога» (пор. укр. коза́ бе́дра «ряба, з плямами на бедрах»), armilla «браслет, обруч»;
виводиться також (Кравчук Карп. диал. и оном. 119–124; ВЯ 1968/4, 120) від назви перістих птахів [армелик (армілок, армілка)] «щиголь, зяблик»;
кінцеве в замість л у а́рмев – результат діалектної фонетичної зміни;
Фонетичні та словотвірні варіанти
армели́стий
«перістий (віл)»
армі́ла
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
armă «оздоба, прикраса» | аромунський |
arma «зброя» | латинська |
armus «рука, лопатка, передня нога» (пор. укр. коза́ бе́дра «ряба, з плямами на бедрах») | латинська |
arm «стегно задньої ноги» | румунська |
armă «оздоба, прикраса» | ? |
armilla «браслет, обруч» | ? |
армелик «щиголь, зяблик» (армілок, армілка)] | ? |
а́рмев | ? |
армелик «щиголь, Fringilla carduelis; зяблик, Fringilla coelebs L.» (орн.)
очевидно, пов’язане з [армі́ла, армели́стий] «перістий (віл)» з огляду на строкатість забарвлення птаха (пор. армелик квіткастий ВеЛ);
виводиться також» (Кравчук Карп. диал. и оном. 119–124: ВЯ 1968/4, 120) від двн. amaro «вівсян· ка», свн. amer «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
арматка
«тс.; костогриз, Coccothraustes vulgaris Briss.»
армілка
армілок
арміўка
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
amaro «вівсян· ка» | давньоверхньонімецька |
amer «тс.» | середньоверхньнімецька |
армі́ла «перістий (віл)» | ? |
армели́стий «перістий (віл)» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України