АРМІЛА — ЕТИМОЛОГІЯ

а́рмев «віл з червоними і білими смугами»

неясне;
можливо, давнє запозичення з східнороманських говорів;
пор. аром. armă «оздоба, прикраса», що походить від лат. arma «зброя», рум. arm «стегно задньої ноги», пов’язане з лат. armus «рука, лопатка, передня нога» (пор. укр. коза́ бе́дра «ряба, з плямами на бедрах»), armilla «браслет, обруч»;
виводиться також (Кравчук Карп. диал. и оном. 119–124; ВЯ 1968/4, 120) від назви перістих птахів [армелик (армілок, армілка)] «щиголь, зяблик»;
кінцеве в замість л у а́рмев – результат діалектної фонетичної зміни;
Фонетичні та словотвірні варіанти

армели́стий «перістий (віл)»
армі́ла «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
armă «оздоба, прикраса» аромунський
arma «зброя» латинська
armus «рука, лопатка, передня нога» (пор. укр. коза́ бе́дра «ряба, з плямами на бедрах») латинська
arm «стегно задньої ноги» румунська
armă «оздоба, прикраса» ?
armilla «браслет, обруч» ?
армелик «щиголь, зяблик» (армілок, армілка)] ?
а́рмев ?

армелик «щиголь, Fringilla carduelis; зяблик, Fringilla coelebs L.» (орн.)

очевидно, пов’язане з [армі́ла, армели́стий] «перістий (віл)» з огляду на строкатість забарвлення птаха (пор. армелик квіткастий ВеЛ);
виводиться також» (Кравчук Карп. диал. и оном. 119–124: ВЯ 1968/4, 120) від двн. amaro «вівсян· ка», свн. amer «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

арматка «тс.; костогриз, Coccothraustes vulgaris Briss.»
армілка
армілок
арміўка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
amaro «вівсян· ка» давньоверхньонімецька
amer «тс.» середньоверхньнімецька
армі́ла «перістий (віл)» ?
армели́стий «перістий (віл)» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України