АРМИЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

а́рмія

запозичено з німецької або французької мови, можливо, через польське посередництво;
нім. Armée «тс.», armieren «озброювати», фр. armé՛ «армія», armer «озброювати» походять від лат. arma «зброя», armāre «озброювати споряджати», спорідненого з лат. аrmus «верхня частина руки», псл. *ormo укр. раме́но, або з гр. ἄρμενος «з’єднаний, пригнаний», псл. јаrьmъ, укр. ярмо́;
поширена раніше форма армея замінена сучасним варіантом за аналогією до форм на -ія;
р. болг. а́рмия, бр. а́рмія, п. armia, вл. armeja, armija, м. армија, схв. àрмија слн. ármija;
Фонетичні та словотвірні варіанти

армея (1627)
армі́єць
армува́ти «озброювати»
ва́рмія
Етимологічні відповідники

Слово Мова
а́рмія білоруська
а́рмия болгарська
armeja верхньолужицька
armija верхньолужицька
ἄρμενος «з’єднаний, пригнаний» грецька
arma «зброя» латинська
аrmus «верхня частина руки» латинська
армија македонська
Armée «тс.» німецька
armia польська
*ormo праслов’янська
јаrьmъ праслов’янська
а́рмия російська
àрмија сербохорватська
раме́но українська
ярмо́ українська
armé՛ «армія» французька
armieren «озброювати» ?
armer «озброювати» ?
armāre «озброювати споряджати» ?
або ?
армея ?
-ія ?

команда́рм «командувач армії»

очевидно, запозичення з російської мови;
р. командарм «тс.» є складноскороченим словом, утвореним з початкових частин слів кома́ндующий «командуючий, командувач» і а́рмия (армии) «армія»;
українське слово може розглядатись і як калька російського;
бр. каманда́рм «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
каманда́рм «тс.» білоруська
командарм «тс.» російська
кома́ндующий «командуючий, командувач» ?
а́рмия «армія» (армии) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України