АРКУШУ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з польської мови;

п. arkusz «будь-яка розпростерта маса (бляхи, вати, паперу) певної міри» походить від лат. arcus «дуга; лук; арка»;

значення «одиниця виміру, папір» розвинулось через значення «зігнутий папір, сувій», можливо, від вигляду паперу, що сушиться, або під впливом німецької мови, в якій Bogen означає «лук» і «аркуш паперу» (Булаховський Нариси 128);

похідне аркуша́т утворено на українському ґрунті;

р. [арку́ш], бр. а́ркуш, ст. аркушъ (1557), ч. arch, ст. ark, слц. hárok, схв. ȁрак, àрак;

гр. ἄρτος «хліб» походить, мабуть, від іран. *arta «борошно» (пор. ав. aša «молочений», перс. ārδ «борошно»);

р. а́ртос, а́ртус, др. артусъ, п. [artuz, artus, artos], стсл. артоусъ – запозичення з грецької мови;

специфічно українське;

очевидно, результат народного переоформлення слова алхі́мік за аналогією до широко вживаних в українській мові іменників чол. р. на -ник;

початкове ар-, можливо, під впливом іменників типу а́ркуш, арти́ст, арши́н тощо або як наслідок наближення до слів з початковим компонентом архі-;

утворення, пов’язане з [а́ркуш], а́ртус «освячений на Великдень спеціальний хліб, який у найближчу суботу роздають парафіянам»;