АРКА — ЕТИМОЛОГІЯ

а́рка

запозичено з італійської мови, очевидно, через російську, де слово набуло закінчення (зам. ) внаслідок акання;
іт. arco «дуга, вигин; лук; арка» походить від лат. arcus «тс.», спорідненого з гот. arhazna (‹*ar-hwa-zna) «стріла», дангл. earh «тс.»;
р. бр. болг. м. а́рка, п. (рідк.) ark, ст. arkus;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
а́рка білоруська
а́рка болгарська
arhazna «стріла» (‹*ar-hwa-zna) готська
earh «тс.» давньоанглійська
arco «дуга, вигин; лук; арка» італійська
arcus «тс.» латинська
а́рка македонська
ark (рідк.) польська
а́рка російська
(зам. ) ?
arkus ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України