АРЕН — ЕТИМОЛОГІЯ

га́рний «хороший, красивий»

похідні утворення від пд.-др. *гаръ (чи *гарь) «данина для князя», збереженого в адвербіалізованому виразі [га́рма-да́рма] «даремно» ([га́рмо-да́рмо] «тс.») і утвореного на основі дісл. (варязького) harr (haerr) «князь» (букв. «сивий, старий»), harri «князь»;
таким чином, значення «хороший» розвинулось на основі первісного значення «відібраний у данину» через проміжні значення «придатний у данину, добірний»;
від укр. га́рний походить молд. ха́рник (рум. hárnic) «працьовитий, старанний, діяльний; (заст.) гідний»;
виведення від гр. χάρις «краса, ласка, вдячність» (Потебня РФВ З, 104; Преобр. І 119; Фасмер І 394) необґрунтоване;
р. [га́рный] «весільний» (з укр.?), бр. [га́рны] «хороший», п. [һаrnу] «гарний, спритний» (з укр.), [herny] «тс.», болг. ха́рен «гарний», м. а́рен «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безга́рний «надмірний, великий, незграбний»
га́рен «здатний, спроможний»
гарні́шати
гарні́шії
гарню́к «красень»
зга́рний «здатний, мастак»
зугарний «тс.»
невга́рний «нездатний; противний, неприємний Ж»
нега́рен «неспроможний»
незуга́рний «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
га́рны «хороший» білоруська
ха́рен «гарний» болгарська
χάρις «краса, ласка, вдячність» грецька
harr «князь» (варязького)(haerr)(букв. «сивий, старий») давньоісландська
а́рен «тс.» македонська
ха́рник «працьовитий, старанний, діяльний; (заст.) гідний» (рум. hárnic) молдавська
һаrnу «гарний, спритний»укр.) польська
га́рный «весільний» (з укр.?) російська
га́рний українська
herny «тс.» українська
*гаръ «данина для князя» (чи *гарь) ?
га́рма-да́рма «даремно» ([га́рмо-да́рмо] «тс.») ?
harri «князь» ?
значення «хороший» ?
значення «відібраний у данину» ?
значення «придатний у данину, добірний» ?

аре́на

пізнє запозичення з латинської мови, можливо, через польську чи російську;
лат. arēna (barēna) «пісок, піщане місце», згодом «площа, посипана піском, місце бою» етимологічнj не з’ясоване;
р. бол г. м. схв. аре́на, бр. арэ́на, п. вл. arena, ч. слц. слн. aréna;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
арэ́на білоруська
arena верхньолужицька
arēna «пісок, піщане місце» (barēna) латинська
arena польська
aréna словацька
aréna словенська
aréna чеська
згодом «площа, посипана піском, місце бою» ?
аре́на ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України