АРГОН — ЕТИМОЛОГІЯ
арго́н
нове штучне утворення (лат. Argon) від гр. ἀργός «бездіяльний», що складається з частки ἀ- «не-» і основи іменника ἕργον «діяльність», запропоноване в 1894 р. з огляду на хімічну інертність цього газу;
р. бр. болг. арго́н, п. ч. вл. argon, слц. argón, схв. àргōн, слн. árgón;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| арго́н | білоруська |
| арго́н | болгарська |
| argon | верхньолужицька |
| ἀργός «бездіяльний» | грецька |
| argon | польська |
| з | російська |
| àргōн | сербохорватська |
| argón | словацька |
| árgón | словенська |
| argon | чеська |
| ἀ- «не-» | ? |
| ἕργον «діяльність» | ? |
| арго́н | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України