АРБУЗ — ЕТИМОЛОГІЯ
гарбу́з «кабак, Cucurbita maxima Duch.; [кавун, Citrullus Schrad. Mel» (бот.)
запозичення з тюркських мов;
полов. харбуз, карбуз, Крим.-тат. къарпуз, тур. karpuz «тс.» походять від перс. %arbūza, Xarbuza «диня» (букв, «ослячий огірок»), яке складається з основ іменників χβΓ «осел», спорідненого з ав. %ага «тс.», і сперс. bučiņā «огірок»;
р. арбуз «кавун», бр. гарбуз «кабак», п. harbuz «кавун», arbuz «тс.» (з укр.), болг. карпуз, м. карпуз, схв. карпуз(а) «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гарбуза
«кабак»
гарбуза
«гарбузеня»
гарбузаця
«кавун продовгуватої форми»
гарбузеня
гарбузєнка
«стебло кавуна; земля, де росли кавуни»
гарбузиння
гарбузіки
«гарбузове насіння»
гарбузник
гарбузняк
«тс.»
гарбузуватий
гарбузці
«зернята, насіння»
гарбузшня
«гарбузиння»
гарбузячий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ага «тс.» | авестійська |
| гарбуз «кабак» | білоруська |
| карпуз | болгарська |
| къарпуз | кримсько-татарська |
| карпуз | македонська |
| arbūza | перська |
| харбуз | половецька |
| harbuz «кавун»«тс.» (з укр.) | польська |
| arbuz «кавун»«тс.» (з укр.) | польська |
| арбуз «кавун» | російська |
| карпуз «тс.» (а) | сербохорватська |
| bučiņā «огірок» | середньоперська |
| karpuz «тс.» | турецька |
| карбуз | ? |
| Xarbuza «диня» (букв, «ослячий огірок») | ? |
| χβΓ «осел» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України