АРАБ — ЕТИМОЛОГІЯ
ара́б
запозичення з французької мови;
фр. arabe походить від лат. arabus, що зводиться до ар. ʽárab «араб»;
форму Аравія через старослов’янську мову запозичено з грецької (гр. Ἀραβία);
р. бр. ара́б, п. ч. слц. вл. Arab, болг. арабин, схв. Арабљанин, слн. Arábec, стсл. аравлганинъ аравига;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Apа́бія
ара́бець
ара́би́н
арабі́зм
арабі́ст
арабі́стика
ара́бщина
Ара́вія
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ара́б | білоруська |
| арабин | болгарська |
| Arab | верхньолужицька |
| arabus | латинська |
| Arab | польська |
| ара́б | російська |
| Арабљанин | сербохорватська |
| Arab | словацька |
| Arábec | словенська |
| аравлганинъ аравига | старослов’янська |
| arabe | французька |
| Arab | чеська |
| ʽárab «араб» | ? |
| Аравія (гр. Ἀραβία).·-- Шанский ЭСРЯ І 1 | ? |
гарба́
запозичення з тюркських мов;
тур. araba «віз», крим.-тат. аз. араба, каз. кирг. тат. арба «тс.» загальноприйнятого пояснення не має;
р. арба, бр. гарба, п. arba, [haraba], болг. араба;
Фонетичні та словотвірні варіанти
арба́
гараба́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| араба | азербайджанська |
| гарба | білоруська |
| араба | болгарська |
| арба «тс.» | казахська |
| арба «тс.» | киргизька |
| араба | кримсько-татарська |
| arba | польська |
| арба | російська |
| арба «тс.» | татарська |
| araba «віз» | турецька |
| haraba | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України