АПТЕКАРЕМ — ЕТИМОЛОГІЯ
апте́ка
через західнослов’янське і, можливо, німецьке посередництво запозичено з латинської мови;
лат. apothēca походить від гр. ἀποϑήκη «склад», пов’язаного з дієсловом ἀποτίϑημι «відкладаю, ховаю, зберігаю», утвореним з префікса ἀπό- «від-», спорідненого з лат. ab«тс.», і дієслова τίϑημι «кладу», спорідненого з псл. děti, укр. діва́ти;
р. болг. апте́ка, бр. аптэ́ка, n. apteka, [aptyka], ст. apoteka, ч. apatyka, слц. apatéka, apatieka, вл. apoteka, aptyka, нл. (h)apte(j)ka, м. аптека, схв. апоте́ка, слн. apotéka;
Фонетичні та словотвірні варіанти
абтека
«аптека; ліки»
(XVII ст.)
апатѣка
аптека
апте́кар
аптика
(XVI ст.)
апти́ка
апты́ка
(1596)
обте́ка
обте́кар
опте́ка
опте́кар
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
аптэ́ка | білоруська |
апте́ка | болгарська |
apoteka | верхньолужицька |
aptyka | верхньолужицька |
ἀποϑήκη «склад» | грецька |
apothēca | латинська |
ab «тс.» | латинська |
аптека | македонська |
děti | праслов’янська |
апте́ка | російська |
апоте́ка | сербохорватська |
apatéka | словацька |
apatieka | словацька |
apotéka | словенська |
діва́ти | українська |
aptyka | українська |
apatyka | чеська |
ἀποτίϑημι «відкладаю, ховаю, зберігаю» | ? |
ἀπό- «від-» | ? |
τίϑημι «кладу» | ? |
apoteka | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України