АПТЕКАРЕМ — ЕТИМОЛОГІЯ

апте́ка

через західнослов’янське і, можливо, німецьке посередництво запозичено з латинської мови;
лат. apothēca походить від гр. ἀποϑήκη «склад», пов’язаного з дієсловом ἀποτίϑημι «відкладаю, ховаю, зберігаю», утвореним з префікса ἀπό- «від-», спорідненого з лат. ab«тс.», і дієслова τίϑημι «кладу», спорідненого з псл. děti, укр. діва́ти;
р. болг. апте́ка, бр. аптэ́ка, n. apteka, [aptyka], ст. apoteka, ч. apatyka, слц. apatéka, apatieka, вл. apoteka, aptyka, нл. (h)apte(j)ka, м. аптека, схв. апоте́ка, слн. apotéka;
Фонетичні та словотвірні варіанти

абтека «аптека; ліки» (XVII ст.)
апатѣка
аптека
апте́кар
аптика (XVI ст.)
апти́ка
апты́ка (1596)
обте́ка
обте́кар
опте́ка
опте́кар
Етимологічні відповідники

Слово Мова
аптэ́ка білоруська
апте́ка болгарська
apoteka верхньолужицька
aptyka верхньолужицька
ἀποϑήκη «склад» грецька
apothēca латинська
ab «тс.» латинська
аптека македонська
děti праслов’янська
апте́ка російська
апоте́ка сербохорватська
apatéka словацька
apatieka словацька
apotéka словенська
діва́ти українська
aptyka українська
apatyka чеська
ἀποτίϑημι «відкладаю, ховаю, зберігаю» ?
ἀπό- «від-» ?
τίϑημι «кладу» ?
apoteka ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України