АПРОБУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
апробува́ти
через польське посередництво запозичено з латинської мови;
лат. approbo «схвалюю», approbātio «схвалення» утворено з префікса ad(›ар-) «при-, до-» і дієслова probo «пробую, схвалюю»;
р. апроби́ровать, бр. апрабава́ць, п. вл. aprobować, ч. aprobovati, слц. aprobovať, болг. апроби́рам, схв. апробирати, слн. aprobírati;
Фонетичні та словотвірні варіанти
аппробація
«схвалення»
(XVIII ст.)
аппробовати
«схвалити»
(XVII ст.)
апроба́тор
апроба́ція
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| апрабава́ць | білоруська |
| апроби́рам | болгарська |
| aprobować | верхньолужицька |
| approbo «схвалюю» | латинська |
| aprobować | польська |
| апроби́ровать | російська |
| апробирати | сербохорватська |
| aprobovať | словацька |
| aprobírati | словенська |
| aprobovati | чеська |
| approbātio «схвалення» | ? |
| ad(›ар-) «при-, до-» | ? |
| probo «пробую, схвалюю» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України