АППЕНДИКС — ЕТИМОЛОГІЯ
апе́ндикс
запозичення з латинської мови;
лат. appendix «додаток, придаток» складається з префікса ad- (›ap-) «до-, при-» і основи дієслова pendeo «звисаю», спорідненого з псл. pędь, pǫditi, укр. п’ядь, пу́дити;
р. аппе́ндикс, бр. апе́ндыкс, п. apendyks, ч. слц. apendix, болг. апе́ндикс, схв. апèндикс, слн. apéndiks;
Фонетичні та словотвірні варіанти
апендици́т
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| апе́ндыкс | білоруська |
| апе́ндикс | болгарська |
| appendix «додаток, придаток» | латинська |
| apendyks | польська |
| pędь | праслов’янська |
| аппе́ндикс | російська |
| апèндикс | сербохорватська |
| apendix | словацька |
| apéndiks | словенська |
| п'ядь | українська |
| apendix | чеська |
| ad- «до-, при-» (›ap-) | ? |
| pendeo «звисаю» | ? |
| pǫditi | ? |
| пу́дити | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України