АПОСТОЛІ — ЕТИМОЛОГІЯ
апо́стол
через старослов’янську мову запозичено з грецької;
гр. ἀπόστολος «посланець» пов’язане з дієсловом ἀποστέλλο «посилаю», яке складається з префікса ἀπο- «геть», спорідненого з лат. ab- «від-», і дієслова στέλλω «посилаю», спорідненого з укр. стелю́;
р. болг. апо́стол, бр. aпо́стал, др. апостолъ, п. apostoł, ч. слц.нл. apoštol, вл. japoštol, м. апостол, схв. ȁпостол, àпостол, слн. apóstol, стсл. апостолъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
апо́стольство
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| aпо́стал | білоруська |
| апо́стол | болгарська |
| japoštol | верхньолужицька |
| ἀπόστολος «посланець» | грецька |
| апостолъ | давньоруська |
| ab- «від-» | латинська |
| апостол | македонська |
| apostoł | польська |
| апо́стол | російська |
| ȁпостол | сербохорватська |
| apóstol | словенська |
| апостолъ | старослов’янська |
| стелю́ | українська |
| àпостол | українська |
| apoštol | чеська |
| ἀποστέλλο «посилаю» | ? |
| ἀπο- «геть» | ? |
| στέλλω «посилаю» | ? |
| apoštol | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України