АПОГЕЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
апоге́й
запозичення з новолатинської мови;
нлат. apogaeum походить від гр. ἀπόγαιον «віддаль від Землі», утвореного з префікса ἀπο«від», спорідненого з лат. ab «тс.», і етимологічно неясного іменника γαĩα (γη) «земля»;
р. болг. апоге́й, бр. апаге́й, п. ч. слц. вл. apogeum, схв. апòгēј, апоге́ја, слн. apogéj;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| апаге́й | білоруська |
| апоге́й | болгарська |
| apogeum | верхньолужицька |
| ἀπόγαιον «віддаль від Землі» | грецька |
| ab «тс.» | латинська |
| apogaeum | новолатинська |
| apogeum | польська |
| апоге́й | російська |
| апòгēј | сербохорватська |
| apogeum | словацька |
| apogéj | словенська |
| апоге́ја | українська |
| apogeum | чеська |
| ἀπο «від» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України