АНІЖ — ЕТИМОЛОГІЯ

ані́ж (сполучник)

результат зрощення частки;
а1 і сполучника ніж2 (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

анижъ
анѣжь (XVI ст.)

о́ниж «аж»

результат злиття вказівної частки он, [оне] з часткою же (ж);
паралельне до аж, ані́ж;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
он ?
оне (ж) ?
аж ?
ані́ж ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України