АНТРОПОЛОГІЧНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
антрополо́гія
запозичення з французької мови;
фр. anthropologie є суфіксальним утворенням від гр. ἀνϑρωπολόγος «той, що говорить про людину», яке складається з основ слів ἅνϑρωπος «людина» (можливо, утвореного з основ ἀν(δ)ρ- «чоловік» і ὠπ(ος) «вигляд», яке зіставляється з гот. saihan «бачити», лат. sīgnum «знак», укр. сочити «стежити») і λόγος «слово»;
р. болг. антрополо́гия, бр. антрапало́гія, n. antropologia, ч. ant(h)ropologie, слц. antropológia, вл. antropologija, м. антропологија, схв. антрополòгија, слн. antropologíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
антропо́лог
антропологі́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| антрапало́гія | білоруська |
| антрополо́гия | болгарська |
| antropologija | верхньолужицька |
| saihan «бачити» | готська |
| ἀνϑρωπολόγος «той, що говорить про людину» | грецька |
| sīgnum «знак» | латинська |
| антропологија | македонська |
| антрополо́гия | російська |
| антрополòгија | сербохорватська |
| antropológia | словацька |
| antropologíja | словенська |
| сочити «стежити» | українська |
| anthropologie | французька |
| ant(h)ropologie | чеська |
| ἀν(δ)ρ- «чоловік» | ? |
| ὠπ(ος) «вигляд» | ? |
| λόγος «слово» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України