АНТИЧНА — ЕТИМОЛОГІЯ
а́нти́к
запозичено, можливо, через польське посередництво з французької мови;
фр. antique «залишок старовини», спочатку «стародавній, давній» походить від лат. antīquus «тс.», пов’язаного з прислівником ante (‹*anti) «раніше, давніше», спорідненим з гр. ἀντί «проти», дінд. ánti «проти, перед, коло, поруч»;
р. анти́к, анти́чный, бр. анты́к, анты́чны, п. antyk, antyczny, ч. слц. antika, antický, вл. antikwa, болг. анти́ка, анти́чен, м. антика, антички, схв. àнтика, àнтичкū, слн. antíka, antíčen;
Фонетичні та словотвірні варіанти
анти́чний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
анты́к | білоруська |
анти́ка | болгарська |
antikwa | верхньолужицька |
ἀντί «проти» | грецька |
ánti «проти, перед, коло, поруч» | давньоіндійська |
antīquus «тс.» | латинська |
антика | македонська |
antyk | польська |
antyczny | польська |
àнтика | сербохорватська |
antika | словацька |
antický | словацька |
antíka | словенська |
antíčen | словенська |
анти́чный | українська |
анты́чны | українська |
анти́чен | українська |
антички | українська |
àнтичкū | українська |
antique «залишок старовини» | французька |
antika | чеська |
antický | чеська |
спочатку «стародавній, давній» | ? |
анти́к | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України