АНТИКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичено, можливо, через польське посередництво з французької мови;

фр. antique «залишок старовини», спочатку «стародавній, давній» походить від лат. antīquus «тс.», пов’язаного з прислівником ante (‹*anti) «раніше, давніше», спорідненим з гр. ἀντί «проти», дінд. ánti «проти, перед, коло, поруч»;

р. анти́к, анти́чный, бр. анты́к, анты́чны, п. antyk, antyczny, ч. слц. antika, antický, вл. antikwa, болг. анти́ка, анти́чен, м. антика, антички, схв. àнтика, àнтичкū, слн. antíka, antíčen;

через старослов’янську мову запозичено в давньоруську з грецької;

гр. Ἀτώνιος, Ἀτονίνος виводяться від римського родового імені лат. Antōnius, яке пов’язується з гр. ἀντωνέομαι «купую взамін; беру участь у торгівлі, змагаюся в торгівлі, збільшую ціну», утвореним з префікса ἀντί- «замість, взамін, заради» і дієслова ὠνέομαι «купую», спорідненого з дінд. vasnám «ціна покупки», вірм. gin «тс.», псл. vĕno, укр. ві́но;

р. бр. болг. Анто́н, п. Antoni, ч. Antonín, слц. нл. слн. Anton, м. Антон, схв. Anton, Ànton, стсл. Анътонии, Анътонинъ, Анътоиъ;