АНОМАЛЬНА — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичено через російську і, можливо, латинську (лат. anōmalía) мови з грецької;

гр. ἀνωμαλία «нерівність, безладність, неправильність» походить від прикметника ἀνώμαλος «нерівний, непостійний, незакономірний», утвореного з префікса ἀν «не-, без-» і прикметника ὁμαλός «рівний», пов’язаного з ὁμός «подібний, схожий, однаковий, спільний», спорідненим з дінд. samáḥ «рівний, той самий», дперс. hama- «подібний, схожий, однаковий», гот. sama «тс.», псл. samь, укр. сам;

р. болг. анома́лия, бр. анама́лія, п. anomalia, ч. anomálie, слц. anomália, вл. anomalija, м. аномалија, схв. аномàлија, анòмāлија, слн. anomalija;