АНЕМОНИ — ЕТИМОЛОГІЯ
анемо́на «Anemone L.» (бот.)
запозичення з французької мови;
фр. anémone походить від гр. ἀνεμώνη «анемона», пов’язаного з ἀνεμος «вітер», спорідненим з дінд. ánіlaḥ «тс.», ániti «дихає», лат. animus «душа, дух», псл. vonja «запах», укр. воня́ти;
грецька назва зумовлена тим, що час цвітіння рослини збігається з періодом вітрів, або тим, що тонке стебло її хитається від будь-якого вітру;
р. анемо́н, анемо́на, бр. болг. анемо́на, n. anemon, ч. anemónka, слц. anemonka, слн. anemóna;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| анемо́на | білоруська |
| анемо́на | болгарська |
| ἀνεμώνη «анемона» | грецька |
| ánіlaḥ «тс.» | давньоіндійська |
| animus «душа, дух» | латинська |
| vonja «запах» | праслов’янська |
| anemonka | словацька |
| anemóna | словенська |
| воня́ти | українська |
| анемо́на | українська |
| anémone | французька |
| anemónka | чеська |
| ἀνεμος «вітер» | ? |
| ániti «дихає» | ? |
| анемо́н | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України