АНЕКДОТИЧНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
анекдо́т
запозичено з французької мови, можливо, через російську;
фр. anecdote походить від гр. ἀνέκδοτα «невидані (твори)» мн. с. р. від ἀνέκδοτος «невиданий, неопублікований», утвореного з частки ἀν- «не-» і дієприкметника ἕκδοτος «виданий» від дієслова ἐκδίδωμι, що складається з префікса ἐκ- «ви-, від-», спорідненого з лат. ex-, ірл. ess- «тс.», і дієслова δίδωμι «даю», спорідненого з лат. dō-, псл. damь, укр. даю́;
р. бр. болг. анекдо́т, n. anegdota, ч. слц. вл. anekdota, м. схв. анегдо́та, слн. anekdóta;
Фонетичні та словотвірні варіанти
анекдоти́чний
анекдо́тник
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| анекдо́т | білоруська |
| анекдо́т | болгарська |
| anekdota | верхньолужицька |
| ἀνέκδοτα «невидані (твори)» | грецька |
| ess- «тс.» | ірландська |
| ex- | латинська |
| dō- | латинська |
| анегдо́та | македонська |
| damь | праслов’янська |
| від ἀνέκδοτος «невиданий, неопублікований» | російська |
| анекдо́т | російська |
| анегдо́та | сербохорватська |
| anekdota | словацька |
| anekdóta | словенська |
| даю́ | українська |
| anecdote | французька |
| anekdota | чеська |
| від ἀνέκδοτος «невиданий, неопублікований» | ? |
| від ἀνέκδοτος «невиданий, неопублікований» | ? |
| ἀν- «не-» | ? |
| ἕκδοτος «виданий» | ? |
| ἐκ- «ви-, від-» | ? |
| δίδωμι «даю» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України