АНЕКДОТ — ЕТИМОЛОГІЯ

анекдо́т

запозичено з французької мови, можливо, через російську;
фр. anecdote походить від гр. ἀνέκδοτα «невидані (твори)» мн. с. р. від ἀνέκδοτος «невиданий, неопублікований», утвореного з частки ἀν- «не-» і дієприкметника ἕκδοτος «виданий» від дієслова ἐκδίδωμι, що складається з префікса ἐκ- «ви-, від-», спорідненого з лат. ex-, ірл. ess- «тс.», і дієслова δίδωμι «даю», спорідненого з лат. dō-, псл. damь, укр. даю́;
р. бр. болг. анекдо́т, n. anegdota, ч. слц. вл. anekdota, м. схв. анегдо́та, слн. anekdóta;
Фонетичні та словотвірні варіанти

анекдоти́чний
анекдо́тник
Етимологічні відповідники

Слово Мова
анекдо́т білоруська
анекдо́т болгарська
anekdota верхньолужицька
ἀνέκδοτα «невидані (твори)» грецька
ess- «тс.» ірландська
ex- латинська
dō- латинська
анегдо́та македонська
damь праслов’янська
від ἀνέκδοτος «невиданий, неопублікований» російська
анекдо́т російська
анегдо́та сербохорватська
anekdota словацька
anekdóta словенська
даю́ українська
anecdote французька
anekdota чеська
від ἀνέκδοτος «невиданий, неопублікований» ?
від ἀνέκδοτος «невиданий, неопублікований» ?
ἀν- «не-» ?
ἕκδοτος «виданий» ?
ἐκ- «ви-, від-» ?
δίδωμι «даю» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України