АНГЛІЙСЬКА — ЕТИМОЛОГІЯ

фр. électron походить від англ. electron, створеного в 1891 р. англійським ученим Стоуні на основі гр. ἤλεκτρον (і -оς) «янтар; сплав золота і срібла», слова спільного походження з гр. ἠλέκτωρ (-ορος) «блискучий», очевидно, спорідненого з дінд. ulka «вогняне явище, метеор, головня»;

очевидно, запозичено за посередництвом російської мови з французької (проти запозичення з англійської або з німецької мови свідчить наголос – пор. англ. eléctron, нвн. Eléktron);

р. бр. электро́н, п. ч. вл. elektron, слц. слн. elektrón, болг. м. електро́н, схв. èлектрон;

засвоєний російською та іншими східнослов’янськими мовами перший варіант новолатинської наукової назви Magnium, утвореної в 1808 р. англійським хіміком Г. Деві від нлат. Magnesia «магнезія» і пізніше заміненої ним на Magnesium;

р. ма́гний, бр. ма́гній, п. magnez, ч. magnézium, magnesium, слц. magnézium, вл. magnezij, болг. магне́зий, м. магнезиум, схв. мàгнēзиjум, слн. magnézij;

назва, засвоєна з новолатинської наукової номенклатури;

нлат. osmium утворив у 1803 р. англійський хімік См. Теннант від гр. ὀσμή (‹ *ὀδσμή) «запах», спорідненого з лат. odor «запах, аромат», вірм. hot «тс.», лит. úodžia, úosti «нюхати», лтс. uôžu, uôst «пахнути»;

назва зумовлена тим, що при розчиненні лужного сплаву осмію з іридієм у воді або кислоті виділяється запах, схожий на запах хлору або редьки;

р. болг. о́смий, бр. о́смій, п. osm, ч. слц. вл. osmium, схв. о̀смиjум, о̀смӣj;

нлат. chlorum утворив як науковий термін у 1810 р. англійський хімік Г. Деві (H. Davy, 1778–1829) від гр. χλωρός «зелений, жовто-зелений», що, як і гр. χλόη «зелень трави, свіже листя», χλόος «зеленувато-жовтий колір», χλοάζω «зеленіти», споріднене з псл. zelenъ, укр. зеле́ний і псл. *ž^ьl̥tъ, укр. жо́втий;

запозичення з латинської мови;

р. бр. болг. м. хлор, п. вл. chlor, ч. chlor, chlîr, слц. chlîr, схв. хло̑р, кло̑р, слн. klîr;

запозичення з англійської мови;

англ. cyclone «циклон» утворив у 1848 р. англійський учений Г. Піддінгтон від гр. ϰυϰλω̃ν «такий, що обертається», похідного від ϰύϰλος «коло»;

р. болг. цикло́н, бр. цûкло́н, п. вл. cyklon, ч. слц. cyklîn, м. циклон, схв. цѝклōн, слн. ciklîn;