АНАХТЕМА — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з грецької мови;

гр. ἀνάϑεμα «відлучення, прокляття» є похідним від дієслова ἀνατίϑημι «накладаю», що складається з префікса ἀνα- «на-», спорідненого, очевидно, з псл. na, укр. на, і дієслова τίϑημι «ставлю, кладу», спорідненого з дінд. dádhāti «ставить», псл. děti, укр. (по)діти;

р. бр. ана́фема, др. анаөема, анаөома, п. anatema, ч. слц. anatéma, болг. м. ана́тема, схв. анàтема, слн. anátema, стсл. анадєма, анатєма;

результат скорочення слова [ана́хтем] «анафема» у сполученнях *на анахтем › *на хтем з розвитком значення: «оголосити анафему» → «відлучити» → «ізолювати» → «знищити, зруйнувати»;

пор. [на афте́му] «ущент, зовсім, до тла» О;

сполучення у хтем, до хтему виникли за аналогією до синонімічних уще́нт, доще́нту;