АНАТЕМА — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з грецької мови;

гр. ἀνάϑεμα «відлучення, прокляття» є похідним від дієслова ἀνατίϑημι «накладаю», що складається з префікса ἀνα- «на-», спорідненого, очевидно, з псл. na, укр. на, і дієслова τίϑημι «ставлю, кладу», спорідненого з дінд. dádhāti «ставить», псл. děti, укр. (по)діти;

р. бр. ана́фема, др. анаөема, анаөома, п. anatema, ч. слц. anatéma, болг. м. ана́тема, схв. анàтема, слн. anátema, стсл. анадєма, анатєма;

результат фонетичної і семантичної видозміни форми [анате́ма (ана́хте́ма)] «анафема, церковне прокляття»;

розвиток значення зумовлений тим, що анафема накладалась назавжди (пор. у Котляревського: «Анахтем вічний Турн пропав»);