АМФОРУ — ЕТИМОЛОГІЯ
а́мфо́ра
запозичення з латинської мови;
лат. amphora походить від гр. ἀμφορεύς «конічний глечик з двома ручками» (гомер. ἀμφιφορεός «тс.»), яке виникло з ἀμφι-, префікса із значенням обопільності, і φορεύς, похідного від φέρω «несу», спорідненого з дінд. bhárati «несе», лат. fero «несу», псл. berǫ, укр. беру́;
р. болг. а́мфора, бр. а́мфара, п. ч. слц. amfora, схв. ȁмфора, àмфора, слн. ámfora;
Фонетичні та словотвірні варіанти
амфо́ра
(1627)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
а́мфара | білоруська |
а́мфора | болгарська |
ἀμφορεύς «конічний глечик з двома ручками» (гомер. ἀμφιφορεός «тс.») | грецька |
bhárati «несе» | давньоіндійська |
amphora | латинська |
fero «несу» | латинська |
amfora | польська |
berǫ | праслов’янська |
а́мфора | російська |
ȁмфора | сербохорватська |
amfora | словацька |
ámfora | словенська |
беру́ | українська |
àмфора | українська |
amfora | чеська |
ἀμφι- префікса із значенням обопільності | ? |
φέρω «несу» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України