АМФОРУ — ЕТИМОЛОГІЯ

а́мфо́ра

запозичення з латинської мови;
лат. amphora походить від гр. ἀμφορεύς «конічний глечик з двома ручками» (гомер. ἀμφιφορεός «тс.»), яке виникло з ἀμφι-, префікса із значенням обопільності, і φορεύς, похідного від φέρω «несу», спорідненого з дінд. bhárati «несе», лат. fero «несу», псл. berǫ, укр. беру́;
р. болг. а́мфора, бр. а́мфара, п. ч. слц. amfora, схв. ȁмфора, àмфора, слн. ámfora;
Фонетичні та словотвірні варіанти

амфо́ра (1627)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
а́мфара білоруська
а́мфора болгарська
ἀμφορεύς «конічний глечик з двома ручками» (гомер. ἀμφιφορεός «тс.») грецька
bhárati «несе» давньоіндійська
amphora латинська
fero «несу» латинська
amfora польська
berǫ праслов’янська
а́мфора російська
ȁмфора сербохорватська
amfora словацька
ámfora словенська
беру́ українська
àмфора українська
amfora чеська
ἀμφι- префікса із значенням обопільності ?
φέρω «несу» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України