АМБАР — ЕТИМОЛОГІЯ

амба́р

запозичення з тюркських мов;
тур. ambar, алт. [анбар], тат. анбар походять від перс. anbār «повітка, сарай», яке пов’язується (через проміжну форму *hamраrа) з дінд. рr- «наповнювати», спорідненим з псл.ьlnъ «повний», укр. повний (Sadn.– Aitz. VWb. I 19; Harmatta Acta Ling. Hung. 5, 289) або з дінд. sambhārá-, що складається з префікса sam«з-», спорідненого з займенником sa «цей», і основи bhāra-, пов’язаної з дієсловом bhárati «несе», спорідненим з гр. φέρω, псл. berǫ, укр. беру́;
менш переконливе пов’язання (Никольский ФЗ 1893/5–6, 36) з дінд. ambarajami «збирати, накопичувати»;
р. амба́р, [анба́р, имба́р], бр. [амба́р], п. [ambar], ч. слц. hambár, болг. амба́р, хамба́р, м. амбар, схв. ȁмбāр, хȁмбāр;
Фонетичні та словотвірні варіанти

амбаръ (1766)
анба́р Ж
винбаръ (1758)
вімба́р
вінба́р
инбаре́ць
инбаръ (XVIII ст.)
інба́р
Етимологічні відповідники

Слово Мова
анбар алтайська
амба́р білоруська
амба́р болгарська
φέρω грецька
рr- «наповнювати» давньоіндійська
sambhārá- давньоіндійська
ambarajami «збирати, накопичувати» давньоіндійська
амбар македонська
anbār «повітка, сарай» перська
ambar польська
ȁмбāр сербохорватська
hambár словацька
анбар татарська
ambar турецька
повний українська
беру́ українська
анба́р українська
имба́р українська
хамба́р українська
хȁмбāр українська
hambár чеська
*рьlnъ «повний» ?
sam «з-» ?
sa «цей» ?
bhāra- ?
bhárati «несе» ?
berǫ ?
амба́р ?

га́мбар «амбар»

запозичення з угорської мови;
уг. hombár, ст. hámbár «тс.», як і укр. амба́р, запозичене з тюркських мов;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
hombár угорська
амба́р українська
hámbár «тс.» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України