АЛІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
а́ле́ (сполучник)
зіставлення з гр. ἀλλά «але» (Machek ESJČ 35) необґрунтоване;
результат злиття сполучника а та обмежувальної частки ле, тепер збереженої лише в діалектах;
р. [але́], бр. але́, п. ч. слц. вл. нл. ale, болг. [але], схв. [ale];
Фонетичні та словотвірні варіанти
але
(XIV ст.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
але́ | білоруська |
але | болгарська |
ale | верхньолужицька |
ἀλλά «але» | грецька |
ale | нижньолужицька |
ale | польська |
ale | сербохорватська |
ale | словацька |
ale | чеська |
а | ? |
ле | ? |
але́ | ? |
але (питальна і ствердна частка; вигук)
результат злиття частки (або вигуку) а та частки ле, що тепер виступає лише в діалектах;
р. болг. [але́], бр. але́, п. ч. слц. вл. нл. ale, схв. [ȁlé];
Фонетичні та словотвірні варіанти
але
(XVII ст.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
але́ | білоруська |
але́ | болгарська |
ale | верхньолужицька |
ale | нижньолужицька |
ale | польська |
але́ | російська |
ȁlé | сербохорватська |
ale | словацька |
ale | чеська |
а | ? |
ле | ? |
А́лла
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з гр. ἄλλος, -η «чужий, інший»;
в російській мові могло асоціюватися з прикметником а́лый «червоний»;
р. А́лла, бр. А́ла;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
А́ла | білоруська |
ἄλλος | грецька |
А́лла | російська |
-η «чужий, інший» | ? |
а́лый «червоний» | ? |
ало́ «ану»
паралельне до ану́, а́ле́ складне утворення з частки а і однієї з форм давньої займенникової основи 1-, тієї самої, що і в ле, лем, але;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ану́ | ? |
а́ле́ | ? |
а | ? |
ле | ? |
лем | ? |
але | ? |
аль «але» (сполучник)
очевидно, результат скорочення давньоруського сполучника али «тс.; або» (пор. р. [а́ли] «чи, хіба», аль «тс.», бр. [алі́] «але»), який, разом з п. ст. ali «але; поки», болг. али́ «хіба; або; але», м. али «або», схв. ȁли «але; або; хіба», слн. àli «або; але» зводиться до псл. ali «але; або», утвореного з сполучника а і частки li;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
али́ «хіба; або; але» | болгарська |
али «або» | македонська |
ali «але; поки» | польська |
ali «але; або» | праслов’янська |
ȁли «але; або; хіба» | сербохорватська |
àli «або; але» | словенська |
али «тс.; або» (пор. р. [а́ли] «чи, хіба», аль «тс.», бр. [алі́] «але») | ? |
ali «але; поки» | ? |
а | ? |
ба-ле (вигук на позначення подиву)
складне утворення, що виникло, очевидно, з часток [ба] «та» і [але́] «невже»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ба-ле-ба
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ба «та» | ? |
але́ «невже» | ? |
галаджі́йка «невеликий плужок»
неясне;
можливо, пов’язане з аз. алах «невелика мотика для чищення грядок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
галажі́йка
«тс.»
галажо́вка
«оброблення ґрунту галажійкою»
галажува́ти
«обробляти ґрунт галажійкою»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
алах «невелика мотика для чищення грядок» | азербайджанська |
д'але́ «але»
результат злиття сполучників da1 i але1 (див.);
результат злиття сполучників da1 i але1 (див.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
da | ? |
i | ? |
але | ? |
д'але́ж «але Ж, проте, втім»
результат злиття сполучників da1 i але́1та частки же (ж) (див.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
da (ж) | ? |
але́ (ж) | ? |
же (ж) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України