АЛЬБО — ЕТИМОЛОГІЯ
а́льбо́ «або»
псл. ali bo, до складу якого входять сполучники a, li і частка bo;
недостатньо обґрунтована думка (Онышкевич Исслед. п. яз. 238; Кобилянський Гуц. гов. 79) про польське походження укр. альбо;
р. [а́льбо], бр. альбо́, п. albo, ст. alibo, слц. alebo, нл. albo «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
а́лбо
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| альбо́ | білоруська |
| albo «тс.» | нижньолужицька |
| albo | польська |
| ali | праслов’янська |
| а́льбо | російська |
| alebo | словацька |
| альбо | українська |
| a | ? |
| li/I› і частка bo | ? |
| alibo | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України