АЛОЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ало́е «Aloe» (бот.)
запозичено з грецької мови через посередництво польської (старі форми), пізніше – німецької (нім. Áloe) і латинської (лат. aloē);
гр. ἁλόη загальноприйнятої етимології не має;
можливо, походить від гебр. $ʽahālīm «дерево алое», запозиченого з давньоіндійських діалектів, де були відомі форми agaru «дерево алое» і haloha «тс.»;
р. ало́э, заст. ало́й, бр. алья́с, п. aloes, alona, ч. aloe, слц. aloa, вл. нл. alowej, болг. ало́е, схв. а́лој, а́лоја, слн. alója, áloa, стсл. алъгоуи;
Фонетичні та словотвірні варіанти
алоесъ
алоизъ
(XVIII ст.)
ало́й
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
алья́с | білоруська |
ало́е | болгарська |
alowej | верхньолужицька |
ʽahālīm «дерево алое» | гебрайська |
ἁλόη | грецька |
aloē (нім. Áloe)(лат. aloē) | латинська |
alowej | нижньолужицька |
Áloe (нім. Áloe)(лат. aloē) | німецька |
aloes | польська |
alona | польська |
ало́э | російська |
а́лој | сербохорватська |
aloa | словацька |
alója | словенська |
áloa | словенська |
алъгоуи | старослов’янська |
а́лоја | українська |
aloe | чеська |
agaru «дерево алое» | ? |
haloha «тс.» | ? |
ало́й | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України