АЛОЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

ало́е «Aloe» (бот.)

запозичено з грецької мови через посередництво польської (старі форми), пізніше – німецької (нім. Áloe) і латинської (лат. aloē);
гр. ἁλόη загальноприйнятої етимології не має;
можливо, походить від гебр. $ʽahālīm «дерево алое», запозиченого з давньоіндійських діалектів, де були відомі форми agaru «дерево алое» і haloha «тс.»;
р. ало́э, заст. ало́й, бр. алья́с, п. aloes, alona, ч. aloe, слц. aloa, вл. нл. alowej, болг. ало́е, схв. а́лој, а́лоја, слн. alója, áloa, стсл. алъгоуи;
Фонетичні та словотвірні варіанти

алоесъ
алоизъ (XVIII ст.)
ало́й
Етимологічні відповідники

Слово Мова
алья́с білоруська
ало́е болгарська
alowej верхньолужицька
ʽahālīm «дерево алое» гебрайська
ἁλόη грецька
aloē (нім. Áloe)(лат. aloē) латинська
alowej нижньолужицька
Áloe (нім. Áloe)(лат. aloē) німецька
aloes польська
alona польська
ало́э російська
а́лој сербохорватська
aloa словацька
alója словенська
áloa словенська
алъгоуи старослов’янська
а́лоја українська
aloe чеська
agaru «дерево алое» ?
haloha «тс.» ?
ало́й ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України