АЛЛЕГОРИЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
алего́рія
запозичення з грецької мови;
гр. ἀλληγορία є складним словом, перша частина якого пов’язана з ἄλλος «інший», спорідненим з лат. alius, гот. aljis, вірм. ayl «тс.», а друга – з ἀγορεύω «говорю», похідним від іменника ἀγορά «збори, місце зборів, площа», пов’язаного з етимологічно неясним дієсловом ἀγείρω «збираю»;
р. аллего́рия, бр. алего́рыя, п. alegoria, ч. alegorie, слц. alegória, вл. alegorija, болг. алего́рия, м. алего́рија, схв. алегòрија, слн. alegoríja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
алегори́зм
алегори́чний
аллигоріа
(XVII ст.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
алего́рыя | білоруська |
алего́рия | болгарська |
alegorija | верхньолужицька |
ayl «тс.» | вірменська |
aljis | готська |
ἀλληγορία | грецька |
alius | латинська |
алего́рија | македонська |
alegoria | польська |
аллего́рия | російська |
алегòрија | сербохорватська |
alegória | словацька |
alegoríja | словенська |
alegorie | чеська |
ἄλλος «інший» | ? |
ἀγορεύω «говорю» | ? |
ἀγορά «збори, місце зборів, площа» | ? |
ἀγείρω «збираю» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України