АЛЕУТ — ЕТИМОЛОГІЯ
алеу́та «лютня»
запозичення з румунської мови;
рум. alăútă, lăútă «тс.» виводиться з тур. lâvta «тс.», яке походить з ар. al-ʽud «тс., цитра, дерев’яний інструмент», що складається з артикля al і іменника ʽūd «дерево»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| al-ʽud «тс., цитра, дерев’яний інструмент» | арабська |
| alăútă | румунська |
| lâvta «тс.» | турецька |
| lăútă «тс.» | ? |
| ʽūd «дерево» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України